Слово "третій" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРЕ́ТІЙ, я, є.

1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три. За думою дума роєм вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може й бог не бачить (Шевч., І, 1963, 257); Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок по виноградних плантаціях (Гончар, III, 1959, 193); Третій радянський супутник Землі і досі яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука.., 2, 1959, 21); // Який перевищує два, наближається до трьох (про одиниці рахування часу). Третій рік він сидить вже у другому класі, до книжки, до уроків не приженеш (Мирний, IV, 1955, 115); Приїхав [Ф. І. Шаляпін] яхтою з Монте-Карло, де він тепер співає, так щось коло третьої години вдень (Коцюб., III, 1956, 425); Третю добу вже не спав із своїм взводом Яресько, мотаючись по знайомих місцях (Гончар, II, 1959, 268); // Який надходить, настає й т. ін. безпосередньо за чимось другим. Мина́ літо, мина́ й друге, А на третє линуть Преславнії компанійці В свою Україну (Шевч., II, 1963, 61); — Йшли два дні, в степу ночували, на третій день приходимо в хутір (Тют., Вир, 1964, 30); // у знач. ім. тре́тій, тього, ч.; тре́тя, тьої, ж. Той (та), що йде, займає місце після другого (другої). Два третього не чекають (Номис, 1864, № 11955); Поховавши третю, писав він супліку до архірея, щоб йому дозволено одружитися вчетверте (Коцюб., І, 1955, 41).

Дві тре́тіх кого, чого — дві частини з трьох рівних частин; дві третини. Протягом минулого місяця сніговий покрив на території Київщини та сусідніх з нею північних областей зменшився на дві третіх (Веч. Київ, 26.II 1971,3); Одна́ тре́тя; Тре́тя части́на (ча́стка) кого, чого — одна з трьох рівних частин; третина. Он на повітових з’їздах гласних з сірого мужиччя більша половина, а по деяких повітах тільки третя частина справжнього спинкового панства (Мирний, III, 1954, 258); Тре́ті пі́вні співа́ють (проспіва́ли і т. ін.) див. пі́вень; Тре́тій ві́дділ — заснований 1826 р. Миколою І відділ власної імператорської канцелярії, що став органом політичного розшуку та слідства в царській Росії; Тре́тій Інтернаціона́л — те саме, що Комуністи́чний Інтернаціона́л (див. комуністи́чний); Тре́тій клас: а) місця на пароплаві (до революції — і на залізниці), найдешевші та найменш зручні; б) низькосортний, низькоякісний (про насіння). Висівати насіння третього класу в області не допускають (Хлібороб Укр., 7, 1965, 18); Тре́тій стан — у Франції до революції 1789 р. — основна маса непривілейованого податного міського й сільського населення (селянство, ремісники, буржуазія), на відміну від перших двох привілейованих станів — духівництва та дворянства; Тре́тя осо́ба, грам. — одна з трьох форм граматичної категорії особи, що виражається відповідними закінченнями дієслів та особовими займенниками. Займенники третьої особи; Тре́тя респу́бліка — буржуазна республіка, встановлена у Франції внаслідок вересневої революції 1870 р.; проіснувала до липня 1940 р.; Тре́тя раке́тка див. раке́тка2.

◊ До тре́тіх пі́внів див. пі́вень; Із тре́тіми пі́внями — із світанком. Вранці він схоплювався разом із третіми півнями, приходив до матері.., скаржився, що йому марилося вночі, ніби щось плакало під хатою (Тют., Вир, 1964, 218); Нема́є (не вистача́є, браку́є) тре́тьої кле́пки [в голові́] див. кле́пка; Пі́сля тре́тіх пі́внів — на світанку. Позавчора після третіх півнів бандити пересікли кулеметом Василя Підіпригору, найкращого Степанового друга (Стельмах, II, 1962, 8); У тре́ті пі́вні — в час світанку. В сльоту, зимою ми приязні: Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні,Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики.., 1968, 143); У тре́тій осо́бі говори́ти (розповіда́ти, висло́влюватися і т. ін.) про се́бе — говорити про себе ніби про сторонню людину. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками,нарікали товариші.Завжди сам лізеш чортові на роги! — Це я даю Козакову по блату,висловлювався сержант про себе в третій особі (Гончар, III, 1959, 106).

2. у знач. ім. тре́тє, тього, с. Десерт, яким закінчується обід із двох страв. — Годуйтеся, годуйтеся! Я на третє ще смачнішого принесу,знявши з столу посудину з борщем і зібравшись виходити, каже Параска (Мирний, IV, 1955, 364); Ми сиділи в шатавській їдальні: я, Ганна й вона. Я купив.. перше, друге, третє (Бабляк, Жванчик, 1967, 163).

3. у знач. ім. тре́тя, тьої, ж. Година, що настає після другої. Обідня перерва з другої до третьої.

4. Який не повинен бути зацікавлений у тому, що стосується двох сторін, осіб; сторонній. Матушка примітила, що третя людина зайва там, де зійдеться хлопець з дівчиною, встала й промовила: — Піду ж я в пасіку та розбуджу свого старого: доки він спатиме! (Н.-Лев., III, 1956, 18); // у знач. ім. тре́тій, тього, ч. Стороння особа. — І ще одну приказку запам’ятай.. Двоє б’ються — третій не мішайся (Головко, II, 1957, 448); Третій зайвий.

Із тре́тіх рук оде́ржати (отри́мати, дізна́тися і т. ін.) — через ряд посередників, не безпосередньо одержати що-небудь, дізнатися про щось. Прогавивши пасажирський, вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова. Поки розвиднілось, товклися в.. вокзалі, а вдень із третіх рук здобували квитки, щоб хоч здалеку побачити й почути Маяковського (Жур., Нам тоді.., 1968, 6); У тре́ті ру́ки відда́ти (прода́ти, перейти́ і т. ін.) — віддати (продати тощо) сторонній особі чи установі; стати власністю сторонньої особи чи установи; Че́рез тре́тіх осі́б бра́ти (дава́ти і т. ін.) — брати від когось, давати комусь і т. ін. не безпосередньо (із рук у руки), а через когось стороннього, підставного. Хабарі беруть тонко, обачно, через третіх осіб,про таких він читав у газетах і чув не раз (Гончар, Тронка, 1963, 163).

5. у знач. вставн. сл. тре́тє, рідко. Те саме, що по-тре́тє.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 248.