ТРЕУГО́ЛКА, и, ж., розм. заст. Трикутний формений капелюх. Дуже було смішно, як один слон представляв пана в ресторані, другий — кухаря в білій шапці і хвартусі, третій — поліцейського в треуголці і при шпазі (Л. Укр., V, 1956, 48); Наполеон підвівся, поправив на голові треуголку і, відстібнувши шпагу, простягнув її капітанові (Рибак, На світанку, 1940, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 249.