ТРИГОНОМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до тригонометрії. Тригонометричні ряди знаходять собі важливе застосування в численних відділах математики (Курс мат. анал., II, 1956, 312); * Образно. Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі (Вишня, II, 1956, 129).
∆ Тригонометри́чна ве́жа — споруда, яку встановлюють на місцевості в геодезичному опорному пункті. У вікопомну добу славної Січі Запорозької на ній [Гострій могилі] височів маяк кордонної сторожі січовиків, а тепер стоїть як символ миру і праці чотиринога тригонометрична вежа (Добр., Тече річка.., 1961, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 256.