ТРИДЦЯ́ТОК, тка, ч., розм. Те саме, що три́дцять. — Ви вже нам хоч за поміч перекиньте що.. хоч карбованців п’ять… — А де ж ті п’ять карбованців — на смітнику знайдеш? — А хліба хіба трохи? Адже кіп більше тридцятка буде… (Мирний, II, 1954, 176); [Гаврило:] Я старостую більш тридцятка годів (Кроп., III, 1959, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 257.