ТРИКОТА́Ж, у, ч.
1. В’язана машиною тканина. Як в’язальний матеріал [для килимка] можна використати старий трикотаж, що зберіг свій колір, нарізавши його рівними смужками (В’язання.., 1957, 98); Шовковий трикотаж.
2. збірн. Вироби з такої тканини. Швейники Київської фабрики спортивного трикотажу випустили дослідну партію спортивних костюмів з тканини, лицьова сторона якої з еластику, а нижня — бавовняна (Рад. Укр., 2.II 1969, 4); Верхній трикотаж.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 258.