Слово "трикутник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРИКУ́ТНИК, а, ч.

1. Геометрична фігура на площині, обмежена трьома прямими, які взаємно перетинаються й утворюють три кути. — А в голові так і миготить: периметр, трикутник, гіпотенуза, конус… (Донч., V, 1957, 436); Прямокутний трикутник; * У порівн. Лежачи горілиць, Аркадій уявляв собі вчення католицької церкви графічно, як трикутник, що основою спирається об землю, а гострим вістрям у небо (Вільде, Сестри.., 1958, 26); // Вимірний прилад такої форми для креслення; // чого, який. Яка-небудь фігура, предмет або частина предмета, що має таку форму. Трикутник цинкового даху іскрився, переливався на сонці, як степовий ставочок (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 6); Черниш дістав з кишені трикутник листа і, нахилившись до багаття, розгорнув його (Гончар, III, 1959, 295); Токар похмуро ворушив трикутниками зламаних брів, невідступна думка не давала йому спокою (Донч., III, 1956, 385); // перен. Про любовну, сімейну пару, в якій чоловік або жінка закохані в іншу особу. Всі відомі з літератури закохані пари і трагічні трикутники товпилися в його пам’яті, як недосконалі аматорські маски на шкільному маскараді (Перв., Материн. хліб, 1960, 123); [Ірина:] Вона прийшла. Тепер вона вдова… Розпавсь трикутник звірено класичний… Чому ж у вас завмерли всі слова, любовнику яскраво романтичний?.. (Лев., Драми.., 1967, 455).

∆ Верши́на трику́тника див. верши́на.

2. у знач. присл. трику́тником. У формі такої фігури. Не скрикнуть ні вітри, ні школярі, ні птиці В сирім, безбарвнім сквері при каплиці, Яка трикутником затисла в глушину Свою, укриту кіпоттю [кіптем] стіну (Бажан, Роки, 1957, 211); Харкевич перечитав листа, склав його трикутником, як робилося на фронті, надписав адресу (Голов., Тополя.., 1965, 256).

3. Музичний ударний інструмент такої форми із зігнутого металевого прута, по якому б’ють металевою паличкою; трензель (у 2 знач.). Не виключена можливість, що підкова була прообразом сучасного металевого трикутника, який успішно застосовується в симфонічних оркестрах (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 23).

4. розм. Три особи, які очолюють установу, підприємство по адміністративній, партійній і профспілковій лінії. — Ну, тоді хай сам Русевич відповідає перед трикутником і об’єднанням за завтрашній день,по хвилинній паузі роздратовано сказав Петров (Шовк., Інженери, 1935, 82); — Ми в робіткомі і в деяких бригадах проробляли це питання, — відповів Чемериця. — А ось днями на виробничій нараді ще профільтруємо його. Хотілося, щоб усім трикутником за одно виступать (Коцюба, Нові береги, 1959, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 259.