ТРИНА́ДЦЯТКА, и, ж., заст.
1. Тонка нитка з прядива. — Мені здається.., що тринадцятка снується, а то проста воловина, — перехопила Олександра (Коцюб., І, 1955, 62).
2. Полотно в тринадцять пасом. — І не мудра, здається, наука, а не всяка баба як слід вибілить тринадцятку на сорочку (Стельмах, І, 1962, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 265.