ТРИПІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який грунтується на трипіллі (див. трипі́лля1); пов’язаний з трипіллям. В епоху Київської Русі існували рівні системи землеробства — вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозміною (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 266.