ТРИТА́КТНИЙ, а, е.
1. муз. Який складається з трьох тактів, триває три такти. Тритактна пауза.
2. техн. Робочий цикл якого складається з трьох тактів, зроблених трьома ходами поршня (про двигун внутрішнього згоряння). Радянські вчені сконструювали найкращий у світі тритактний доїльний аппарат (Вол., Місячне срібло, 1961, 264); Тритактний мотор.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 268.