ТРОК, у, ч. Широкий ремінь для закріплення сідла або попони на коні; попруга. Шапки, свитки, кульбаки, троки, Онучі, постоли, волоки Шпурлялись, як на тік снопи (Котл., І, 1952, 272); До складу предметів, що додаються до кавалерійського сідла, входять: аркан фуражний, сітка для сіна,.. попона з троком (Конярство, 1957, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 281.