ТРО́ФІКА, и, ж., фізл. Живлення і обмін речовин у тканинах організму. Вся сукупність хімічних процесів живлення й обміну, що протікають у живих тканинах і є умовою їх нормальної функції і будови, становить трофіку тканини (Курс патології, 1956, 119).
∆ Тро́фіка нерво́ва — вплив нервової системи на живлення органів і тканин, на обмін речовин і на життєдіяльність організму. І. П. Павлов встановив основні закономірності фізіології кровообігу, створив вчення про нервову трофіку (Розв. науки в УРСР.., 1957, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 285.