Слово "троюрідний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРОЮ́РІДНИЙ, а, е. Який перебуває в родинному зв’язку у третьому коліні по дідові або бабі. — Приїздять до нас у гості сорочинські дядько й дядина.. Хоч вони нам і не дуже близькі родичі, якісь там троюрідні, та проте родичі (Вишня, II, 1956, 346).

Трою́рідна племі́нниця (небо́га) — дочка троюрідного брата, троюрідної сестри. — І в мене є новина: княгиня видає заміж за якогось доктора свою троюрідну небогу чи вихованицю (Н.-Лев., IV, 1956, 113); Трою́рідна сестра́ див. сестра́; Трою́рідна ті́тка — троюрідна сестра батька або матері. Він посилав нижайший поклін Грицькові Микитовичу і тітці троюрідній, Прісці Панасовні (Н.-Лев., І, 1956, 106); Трою́рідний брат див. брат; Трою́рідний дя́дько — троюрідний брат батька або матері; Трою́рідний племі́нник (не́біж) — син троюрідного брата, троюрідної сестри.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 287.