ТРОЯ́НДНИЙ, а, е. Те саме, що троя́ндовий. І вся краса її трояндна Враз спалахнула, розцвіла (Ус., Листя.., 1956, 123); І народилося з троянди почуття, Що над усе красивіше у світі, Воно віки живе в троянднім квіті, Ім’я якому — вічність і життя (Забашта, Вибр., 1958, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 288.