ТРУБЧА́СТИЙ, а, е.
1. Який має форму труби, трубки, схожий на них. Отруйні зуби [у гадюки] трубчасті (Визначник земноводних.., 1955, 131); Маленьке овальне личко сяє під промінням золотих, може, трохи надто золотих трубчастих кучерів (Вільде, На порозі, 1955, 217); Трубчастий колодязь; Трубчасті Кістки.
2. Який складається з труб, трубок. При осушенні [земель] тепер широко застосовують закритий трубчастий дренаж. Для такого дренажу найчастіше використовують гончарні трубки (Хлібороб Укр., 2, 1967, 9); Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори (Автомоб., 1957, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 292.