ТРУДА́Р, я́, ч., перев. уроч. Те саме, що трудівни́к. На Євстафія Филонія не може поскаржитись: доля не обійшла її хорошим чоловіком. Він трудар, яких мало (Чорн., Пісні.., 1958, 12); Ми в комсомольській бригаді Вийшли в степи на зорі — Юні, веселі і раді Вільних полів трударі (Воронько, Вел. світ, 1948, 43); * Образно. Трудар Дніпро своєю гідроелектроенергією зможе замінити фізичну силу понад 60 мільйонів робітників (Наука.., 2, 1965, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 292.