ТРУДОВИ́К, а́, ч. У дореволюційній Росії на початку XX ст. — член дрібнобуржуазної політичної організації народницького напряму в Державній думі. Трудовики — це дрібнобуржуазні демократи, які хиталися в думі між кадетами і робітничою демократією [більшовиками] (Іст. УРСР, І, 1953, 626); Ми знаємо, що тобі [Думо] ніколи, що з усіх боків тебе будуть смикати, як і твою першу сестру-покійницю смикали.. Трудовики — народними муками їй надокучали (Мирний, IV, 1955, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 296.