ТРУДІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що трудівни́чий. Не так тії [тієї] праці, як шкода надії, Чим серце трудівницьке грілось… (Манж., Тв., 1955, 57); Пушкінські твори залетіли, як ластівки, у всі трудівницькі хати (Рильський, X, 1962, 19); Владністю над речами, своїм буденним, трудівницьким умінням — ось чим вражають тут Ліну робітники (Гончар, Тронка, 1963, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 293.