ТРУПА́РНЯ, і, ж. Приміщення для померлих при лікарні; покійницька, морг. Директор поспішив до трупарні, щоб бути присутнім при роздяганню трупа (Фр., II, 1950, 264); В лікарні діда пізнали, роздягли і віднесли до трупарні (Мик., II, 1957, 317); * У порівн. В’язниця спала моторошним сном замкненої на ніч трупарні (Кач., II, 1958, 348).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 299.