ТРУСИ́, і́в, мн. Короткі спортивні штани. Вона й одягнена була як хлопчик: влітку — в труси й майку, взимку — в просторий лижний костюм (В ім’я Вітч., 1954, 5); Блакитні, білі й червоні майки колом заповнюють стрільбище. Миготять труси (Донч., II, 1956, 310); // Предмет чоловічої та жіночої нижньої білизни такого вигляду. Роздягнувшись у хаті, син виходить на подвір’я в трусах, у майці. Без мундира такий простий, такий свій (Гончар, Тронка, 1963, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 300.