ТРУ́ТА-ЗІ́ЛЛЯ, ~и-~я, ж., нар.-поет. Отруйна рослина. — Отак-то ти, кате! Знущаєшся над сестрами… — І пішли шукати Трути-зілля, щоб Івана Завтра отруїти (Шевч., II, 1953, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 302.