ТРУТНІ́ВКА, и, ж. Щільник з комірками більшого розміру, ніж звичайно, з яких виводяться трутні; окрема така комірка. Мій дід всі вулики огляне, Трутнівку зріжу я ножем (Стельмах, Жито.., 1954, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 303.