ТРУТОВИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до трутови́к. Трутовиковий наріст; // у знач. ім. трутовико́ві, их, мн. Родина грибів, багато видів якої паразитує на деревах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 303.