Слово "труєний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРУ́ЄНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до труї́ти.

2. у знач. прикм. Який зазнав труїння. Всі були збентежені, мов труєні мухи, сновигали з кінця в кінець камери (Збан., Єдина, 1959, 274); // З отрутою, отруєний. Ось вона — весна остання, Мед гіркий зачарування, Труєне вино! (Рильський, II, 1960, 267); Жінки з місцевих, що принесли їм [пораненим] молока, жалісливо допитуються: — Чим же це вони вас? Отими кулями труєними, чи як? (Гончар, II, 1959, 127).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 297.