ТРЬОХЗАРЯ́ДКА, и, ж., розм. Гвинтівка, що заряджається трьома патронами. Довго торгувалися [хлопці], яку гвинтівку позичити, і змовилися на французькій трьохзарядці (Ю. Янов., І, 1958, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 307.