ТУРБО́ТЛИВО. Присл. до турбо́тливий. Їй допомогли скинути важку мокру шинелю, її турботливо напували чаєм (Гончар, III, 1959, 190); — Спіть, Миколо Павловичу… Перед нами завтра нелегка дорога. — Вона сказала це так ніжно, по-материнському турботливо, як можуть говорити тільки жінки (Томч., Готель.., 1960, 18); Галина бачить, як батькові очі турботливо зупиняються на зачинених дверях маминої кімнати (Донч., Вибр., 1948, 23); // Виявляючи увагу, дбайливо. Він підійшов до ліжка і позакривав їм [дітям] турботливо веретою ноги (Турч., Зорі.., 1950, 223); Напоєні липневими дощами, збільшують вагу корені цукрових буряків, їх, як і кукурудзу, турботливо доглядають механізатори й трудівниці колгоспів та радгоспів (Хлібороб Укр., 8, 1969, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 325.