ТУШКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до тушкува́ти (у 1 знач.).
2. у знач. прикм. Приготовлений способом тушкування. Тушковане китове м’ясо мало чим відрізняється від яловичини (Веч. Київ, 28.VІ 1968, 4); Подавали дві повненькі, рум’яненькі.. молодички — свинарка й доярка. Клали тушковану капусту, холодець, яєчню (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 331.