ТЬХУ́КАТИ, ТЬФУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти «тьху», «тьфу», виражаючи незадоволення, негативне або зневажливе ставлення до кого-, чого-небудь. — Тьху на його голову! — Не тьхукай, козаче, все ж він піп, — погрозився Палій (Морд., І, 1958, 150); — Ти, мужичко, ти на кого тьфукаєш? (Вільде, Повнол. діти, 1960, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 351.