Слово "тягатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.

1. Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. — Буде отак, безщасна, цілий вік тинятись та тягатись з економії на економію (Н.-Лев., І, 1956, 156); — Я тепер бачу, що не перероблю його на своє, а вічно тягатися отак-о по лісах — та де! О тім гріх навіть і думати (Хотк., II, 1966, 224); // Переходити, переїжджати з місця на місце, жити в різних місцях. — А я, — каже [Горпина], — вік ізвікувала, усе тягаючись по чужих дворах (Вовчок, І, 1955, 260); Старша дочка [генеральші] десь далеко в Московщині; середня тягається по всіх усюдах за полком (Мирний, І, 1949, 200).

2. Вчащати куди-небудь або до кого-небудь. Дід Грицай.. вже не так часто тягався по корчмах та по гостях (Н.-Лев., IV, 1956, 220); // Вести неморальний спосіб життя, мати інтимні стосунки з ким-небудь; волочитися (у 4 знач.). Не одно ж і лихо на мою голову. Чоловік тягається, п’янствує (Барв., Опов.., 1902, 299); — Десь там тягалася по городах, може, не одно байстря вже мала, а сюди приїздить дівувати (Вас., І, 1959,266).

3. з чим. Носити, возити що-небудь з собою, постійно мати при собі. На заставі таких розкошей, як роялі, ще ніхто не догадався поставити, отож і доводиться.. концертмейстеру тягатися з акордеоном (Загреб., Шепіт, 1966, 230); // Переносити з місця на місце що-небудь; носитися з чим-небудь. Мусили тягатися [солдати] з тими кружалами дроту, носитися з телефонними апаратами (Збан., Сеспель, 1961, 223); — Голод скрізь, а в них [у куркулів] хліба.. хто зна й скільки! Як ніч, так і починають з мішками тягатися (Головко, І, 1957, 136).

4. Змагатися, суперничати. — З вами, молодими, мені вже тягатись не сила… (Гончар, Таврія, 1952, 41); // Боротися. — Та хіба йому з оцими зливками бавитись? Йому на сцені з Піддубним тягатись! (Баш, Надія, 1960, 201).

5. Скубтися, смикати до болю одне одного (за волосся, вуха і т. ін.). Тепер обидві разом прозивали себе послідніми словами й тягалися за волосся (Март., Тв., 1954, 316); Старий Гаркуша воює з.. старообрядцями, за бороди з ними тягається (Гончар, II, 1959, 33).

6. Вести судову справу, судитися. Давай [Онисько і Василь] судитися. Тягались вони, тягались, вимотували з їх грошенята, вимотували (Мирний, І, 1949, 218); Три роки ми тягались по судах та несли кривавий гріш адвокатам (Козл., Опов. І. Клена, 1950, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 338.