ТЯГЛОВИ́Й, а́, е́.
1. Який використовується для роботи в сільському господарстві (про коней, худобу).
Тяглова́ си́ла див. си́ла.
2. Який має робочу худобу, тягло (у 1 знач.). Для тяглових господарств, тобто таких, що мали коней або волів, встановлювалось.. чотири дні панщинних робіт на тиждень (Іст. УРСР, І, 1953, 421).
3. іст. Який був обкладений тяглом, підлягав тяглу (у 3 знач.). Тяглові селяни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 338.