ТІКАНИ́НА, и, ж., розм. Часте тіка́ння. — Та хіба ж се житє [життя]: вічно, мов звір в барлогах, в бруді, вічно пиятика, лайка,.. тіканина, а врешті — шибениця. Таже ти дня не перебудеш, ночі не переспиш спокійно (Хотк., ІІ, 1966, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 136.