ТІСНИ́Й, а́, е́.
1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 175); Ми пустили коні на леваду, А самі ввійшли в тісне подвір’я (Фр., XIII, 1954, 332); Про що шумлять ліси пророче, Коли гуцул заснуть не хоче В тісній колибі на горі..? (Забашта, Вибр., 1958, 188); // Не досить просторий для вміщення чого-небудь, розташування когось. Лікар втягнув до кімнати великий дерев’яний ящик.. Почали вкладатись. І тут виявилося, що ящик занадто тісний, бо треба було приховати майже все, що містилося в кімнатах (Гончар, IV, 1960, 45); На пишнім святі за тісним столом Ми знімемо прострелений шолом (Нех., Сонце.., 1947, 15); // Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. — Я його стріла там, у тісній вулиці біля староства (Март., Тв., 1954, 266); Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Тют., Вир, 1964, 314); * Образно. Не полем чистим, що весною В квіти, безкрає, одяглось, — О музо, стежкою тісною З тобою йти нам довелось (Черн., Поезії, 1959, 136); // Який займає невелику площу. — То ти і свій тік закладеш? — У нас грунт такий тісний (Н.-Лев., II, 1956, 306); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (Фр., X, 1954, 12); // Розташований на невеликій відстані один від одного. В Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось виривається з тісних берегів, обставлених скелями, є дуже гарне місце (Н.-Лев., II, 1956, 199).
◊ Загна́ти (заве́сти) в тісни́й кут див. кут; Тісна́ ба́ба див. ба́ба1.
2. Який має менший, ніж потрібно, розмір; який занадто щільно прилягає; вузький (про одяг і його деталі, взуття). Мені видко було його величезну «фігуру» у чорній суконній парі, тісній і рудуватій (Коцюб., II, 1955, 425); Тісний комір мундира стиснув і без того тонку його шию (Хижняк, Тамара, 1959, 106); Андрій нарешті переміг тісні чоботи, витер їх сукнинкою до блиску і вже аж тоді сів до столу (Кир., Вибр., 1960, 370); // перен. Короткий, малий (про час, термін дня і т. ін.). [Світловидов (вітаючись):] Коли справі не терпиться, то й час тісний, батеньку мій (Ваш, Дніпр, зорі, 1953, 52); — Ніколи мені, дівко. Я обробитися не можу, день для мене тісний. Не маю часу і хребет випростати, не те, щоб по хатах бігати! (Томч., Жменяки, 1964, 127).
3. Який складається з осіб або предметів, що стоять, сидять, містяться, пересуваються на близькій відстані один біля одного; щільний. Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Барв., Опов.., 1902, 150); Ряди домочків, як коробки з макаронів, маленькі, тоненькі, без вікон, тісні, так що чути, що говорять в десятого сусіда (Коцюб., III, 1956,. 354); Школярі.. метнулися до любимої вчительки, оточили її тісним колом (Мокр., Острів.., 1961, 3); Люди, сперечаючись, тісним чорним щільником сунуть до розправи (Стельмах, І, 1962, 364); // Який міцно охоплює або щільно з’єднаний, зімкнений. Чи стріну там тісні обійми, Колишній чи знайду привіт, І як братерство давнє прийме Товариша забутих літ? (Зеров, Вибр., 1966, 401); Як трісне брунечка тісна й листочок перший виткне, То по землі дзвенить весна (Бичко, Вогнище, 1959, 304).
4. перен. Який охоплює, включає в себе небагатьох осіб, обмежений кількісно; вузький. — А то ще у вас гарна звичка: уводити в нашу тісну.. компанійку все нових та нових людей… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 51); У тісному чоловічому колі найближчі друзі святкували успіх Михайла Глінки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 101); // заст. Позбавлений широчіні (про погляди, кругозір і т. ін.); обмежений. Оті люди доброї волі, але тісного погляду, судять про нашу новішу поезію все ще так, як коли б ми жили в 40-х чи 60-х роках (Фр., XVI, 1955, 333); [Магістер:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний (Л. Укр., III, 1952, 96).
◊ В тісно́му розумі́нні [цього́ сло́ва] див. розумі́ння.
5. перен. Близький, безпосередній, зі спільністю ідей, інтересів, з почуттям симпатії і дружби (про взаємини, стосунки). Економічне, громадське, культурне життя російського, українського та білоруського народів розвивалося в тісних взаємозв’язках (Рильський, III, 1956, 15); Довголітня тісна дружба, плідне співробітництво встановилися між науковою громадськістю столиці і українськими вченими (Ком. Укр., 5, 1967, 38).
6. заст. Важкий, несприятливий (час, становище, обставини і т. ін.). У часі тісних років, часто їздив [Яць] на Поділля по пшеницю (Фр., VIII, 1952, 19); — Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Март., Тв., 1954, 338); Тепер такі тісні роки настали, що й одежини не придбаєш нової… (Круш., Буденний хліб.., 1960, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 146.