УВА́ЖЛИВІСТЬ (ВВА́ЖЛИВІСТЬ), вості, ж. Те саме, що ува́жність. Максим Беркут, який аж нині.. почув себе вповні самим собою, вповні начальником сеї невеличкої армії [ловців], заряджував з правдиво начальницькою вважливістю й повагою все, що належало до діла (Фр., VI, 1951, 10); Перед очима всієї нерухомої, закляклої в уважливості до капітана шеренги Микола Шепіт зробив два кроки вперед: раз і два (Загреб., Шепіт, 1966, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 364.