УВИРА́ЗНЮВАТИСЯ, юється, недок. Ставати виразнішим, підкреслюватися. Розуміння народу як категорії вічності дедалі увиразнюється на сторінках Гончаревих творів (Рад. літ-во, 4, 1968, 49); У поєднанні святе, огненне слово підкреслюється висока оцінка слова правди. Стилістична роль цього прикметника увиразнюється, коли він виступає в художніх повторах [у творах Т. Шевченка] (Мовозн., XVII, 1962, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 366.