УГРО́БЛЕНИЙ (ВГРО́БЛЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до угро́бити. — Ну й троглодит! Думав, його по голівці погладять за угроблений елеватор (Мур., Свіже повітря.., 1962, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 381.