УДО́БРЕНИЙ (ВДО́БРЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до удо́брити. Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем, земля біля конарів скопана і удобрена, а купки попелу свідчили про господарські запобіжні заходи (Вільде, Сестри.., 1958, 436); Весняні і дощові каламутні потоки з гір збирають торішній опалий лист бука, суху траву, мох з узгір’їв, розпушені та вдобрені верхні шари грунтів і несуть їх в долину, відкладають на берегах річки.. То ж, мабуть, тому такий родючий грунт в долині (Чорн., Визвол. земля, 1950, 52); Основна умова високого врожаю зерна озимої пшениці — розміщення її по удобреному, добре і своєчасно обробленому пару (Хлібороб Укр., 12, 1968, 7); Добре росли перші мічурінські щепи. Грунт під ними був добре перекопаний і удобрений (Юним мічур.., 1955, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 396.