УДОСКОНА́ЛЮВАЧ (ВДОСКОНА́ЛЮВАЧ), а, ч. Той, хто вдосконалює що-небудь. Народ — творець і вічний, невтомний.. удосконалювач своєї мови (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 398.