Слово "узагальнення" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


УЗАГА́ЛЬНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. узага́льнити. Партія, завжди вчилася і вчиться у Леніна майстерності аналізу і узагальнення.., умінню виділити в складному сплетенні економічних, політичних і ідеологічних явищ основні тенденції (Ком. Укр., 9, 1966, 2); Типізація є одним з головних законів художньої творчості. Вона є властивим мистецтву специфічним способом узагальнення явищ життя (Іст. укр. літ., II, 1956, 29); Узагальнення — це мислене об’єднання спільних властивостей однорідних предметів (Логіка, 1953, 16).

2, Загальний висновок, загальне положення, що грунтується на порівнянні окремих предметів, фактів, явищ і виявленні їх спільних рис. Організацію бою він завжди сприймав як процес невпинної творчості, матеріал для все нових узагальнень (Гончар, III, 1959, 52); — У сюжеті важливо, щоб лився він вільно сам, прагнучи, як мала вода до великої води, від малих окремих думок до великих узагальнень… (Донч., VI, 1957, 620); // Те, що створено на основі поєднання спільних характерних рис, особливостей. Комічний герой є узагальненням негативних проявів дійсності, своєрідним художнім виразником певних рис людей (Мист., 5, 1966, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 403.