Слово "узброєний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


УЗБРО́ЄНИЙ, а, е, заст.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до узбро́їти. На ранок узброєно військо було; Кому ж не дісталося зброї, Тому не забракло сокири, коси Та в грудях одваги міцної (Л. Укр., І, 1951, 354).

2. у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю. Посеред узброєних посіпаків їхав віз, а на ньому, прикований, сидів чоловік, блідий, змучений і перед часом зів’ялий (Фр., II, 1950, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 404.