Слово "узбіччя" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


УЗБІ́ЧЧЯ, я, с.

1. Бокова частина дороги, шосе і т. ін.; місце, простір вздовж дороги, шосе і т. ін. Брук був такий розбитий, що шофер об’їжджав його узбіччям (Коп., Земля.., 1957, 39); З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць, що похмуро бредуть узбіччям понад шляхом (Гончар, Таврія, 1952, 34); Хоча була й північ, спати не хотілось. І він рушив від вагончика узбіччям шляху в степ, щоб віддатися його тиші (Цюпа, Краяни, 1971, 63); // Край лісу, поля і т. ін. На узбіччі біля самого лісу присіла стара (Стельмах, І, 1962, 290).

2. Схил гори, височини, насипу тощо. Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку.. і вигравав немудрі пісні (Коцюб., II, 1955, 308); Гріє нас далеке трепетання Вогника серед гірських узбіч… (Рильський, III, 1961, 45); Кущі й дерева, що ростуть на узбіччях гір, палають жовтим і пурпуровим полум’ям (Томч., Готель.., 1960, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 404.