УЗМО́Р’Я, я, с. Частина моря, близька до берега. Мружиться дівчина від яскравого сонця, бачить, як миготять на узмор’ї дельфіни, наче чорні камені-кругляки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 358); У Видкові розташований відомий на всю Україну риболовецький колгосп імені Леніна. Щоранку від його причалів на рибні промисли в дельту і на узмор’я відходять сотні рибальських човнів (Рад. Укр., 17.V 1961, 3); // Морське узбережжя. Будинок творчості на Ризькому узмор’ї.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 408.