УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом; робити повний комплект. Тренерська рада Федерації легкої атлетики УРСР укомплектувала збірну команду республіки, до якої увійшло понад двісті молодих спортсменів (Рад. Укр., 4.XII 1962, 4); Укомплектувати військові частини; // Забезпечувати, споряджати чим-небудь до комплекту. В недалекому майбутньому наша промисловість зможе повністю укомплектовувати новозбудовані житлові будинки недорогими зручними меблями (Ком. Укр., 7, 1962, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 420.