УКО́ПАНИЙ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укопа́ти1. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (Коломийки, 1969, 48).
УКО́ПАНИЙ2 див. вко́паний1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 420.