УКО́ЇТИСЯ1 (ВКО́ЇТИСЯ), о́їться, док., перех., розм. Те саме, що ско́їтися. — Отак потроху та помалу все оце й вкоїлося (Мирний, IV, 1955, 330).
УКО́ЇТИСЯ2 (ВКО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док.. діал. Заспокоїтися, угамуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 419.