УКУ́ТАНИЙ (ВКУ́ТАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уку́тати. В Переяслав на велику Раду Ішли козацькі вдови, несучи У рядна вкутаних сиріт-маляток (Забашта, Вибр., 1958, 96); * Образно. З мого вікна видніється хатина. Закидана сухолистом рудим, І голий клен, в калюжі по коліна, Лиш головою вкутаний у дим (Бичко, Простота, 1963, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 426.