УМА́Х (ВМАХ), присл., діал. Вмить. Одежу всю цвітну порвала [Лавинія], А чорну к цері прибирала, Мов галка нарядилась вмах (Котл., І, 1952, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 436.