УМЕБЛЮВА́ТИ (ВМЕБЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Обставити меблями (приміщення). Умеблював [однополчанин] квартиру — дай боже кожному! (Панч, На калин. мості, 1965, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 436.