УМЕРТВІ́ННЯ (ВМЕРТВІ́ННЯ), я, с. Дія за знач. умертви́ти. Принижене становище жінок [у скіфів] підкреслюється існуванням жорстокого звичаю насильственого умертвіння жінки в разі смерті чоловіка (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 437.