УМОТИВУВА́ННЯ (ВМОТИВУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. умотивува́ти. Найголовніша якість «Безталанної» [І. Карпенка-Карого] полягає в особливому психологічному вмотивуванні поведінки дійових осіб, у глибокому проникненні в сутність подій, у правдивому відтворенні закономірності процесів, які драматург розгорнув перед читачем (Життя К.-Карого, 1957, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 446.