УНІВЕРСИТЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до університету. Молодий Лімбах був слухачем університету, мав дуже добру лекцію у одного з університетських професорів (Фр., IV, 1950, 252); В XVI-XVIII століттях на новому етнічному грунті розпочався період відродження вищої школи в Москві, Києві, Львові, яка продовжувала і розвивала університетські традиції, що склалися ще в Київській Русі (Наука.., 6, 1975, 36); // Пов’язаний з перебуванням, навчанням в університеті. Під вікном стояв чималий стіл, на ньому були розкидані книжки та розтріпані зшитки університетських лекцій Настиного брата (Л. Укр., III, 1952, 582); Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Кобр., Вибр., 1954, 30); Більше вже нічого не вміщалося [в ящику]. Проте треба було ще вкладати і вкладати. Твори Лесі Українки, Лялині університетські конспекти (Гончар, IV, 1960, 46); // Який має на своїй території університет. Коли це бачу у Львові, в університетському місті.. столи з картами і за ними сидять звісні патріоти, професори, літератори, політики, для них покидають усяку розмову про найбільше пекучу справу патріотичну, народну, літературну… (Драг., II, 1970, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 450.