УНІФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів. Неправильно було б думати, що може бути якийсь один, єдино вірний переклад художнього твору. Ні, жодна уніфікація, жодна канонізація тут неможливі (Рильський, III, 1956, 129); Професійна ж підготовка робітників дедалі більше набуває політехнічного характеру, тобто йде по лінії уніфікації знань (Ком. Укр., 4, 1961, 34); Стандартизація, нормалізація і уніфікація сприяють прискоренню технічного прогресу і підвищенню ефективності нової техніки на всіх етапах її створення і використання (Вісник АН, 4, 1971, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 451.